Зовсім скоро народиться довгоочікуваний малюк. Але як часто «без п'яти хвилин мама» боїться навіть не самих пологів — пологового будинку. «У родовій палаті лікар командує парадом» — пригадуються розповіді «бувалих», і так тоскно стає. Невже права жінки, яка народжує, і її дитини не захищені законом? Звичайно, захищені! Просто деколи ми самі не знаємо про свої права. Спробуємо заповнити прогалини у знаннях.

Узагалі згадати про свої права майбутній мамі не завадило б раніше — коли вона стає на облік у зв'язку з вагітністю в жіночу консультацію. Нерідко стільки сліз пролито через дільничного лікаря-гінеколога, який не розуміє тебе або надмірно жорсткий, адже мож­на уникнути всіх цих хвилювань — згідно зі статтею 34 «Основ законодавства України про охорону здоров'я» (від 9.11.1992 року), пацієнт має право самостійно вибирати собі лікаря  або вимагати його заміни, якщо «спрацюватися» не вдалося. І не треба вважати це примхами вагітної — від гарного настрою, оптимістичного погляду в майбутнє в цьому особливому «положенні» залежить дуже багато. Не обов'язково ставати на облік в жіночу консультацію за місцем прописки — в тих само «Основах» (стаття 38) сказано, що «па­цієнт має право бути прийнятим у будь-якій державній лікувальній установі на свій вибір, якщо ця медустанов має можливість забезпечити відповідне лікування». Крім того, не соромтеся а питати свого лікаря про причини призначення будь-яких лікарських препаратів або медичних процедур — лікар зобов'язаний у доступній формі пояснити мету запропонованих досліджень і лікувальних заходів та прогноз на майбутнє, у тому числі ризики для здоров'я жінки та її дитини (стаття 39).

Найбільше лякає невідомість, а отже, бути правильно і достатньо інформованою — не тільки право, а й обов'язок майбутньої мами, адже вона відповідальна за двох — себе і свого малюка.

Наступний етап, коли знання своїх прав дуже стане в нагоді вагітній жінці, — вибір пологового будинку, лікаря, який прийматиме пологи, можливо, партнерів, які підтри­муватимуть маму (зараз багато жінок запрошують на пологи чоловіка — так спокійніше, адже поруч — близька людина). Тож двері кожного українського пологового будинку, згідно з документом «Методичні рекомендації про організацію надання стаціонарної акушерсько-гінекологічної і неонатологічної допомоги в Україні» (№620 від 29.12.2003 року), мають бути відчинені не тільки для породіллі, а й для її близьких. «Вагітна сім'я» може сама вибирати пологовий будинок і лікаря, місце прописки при цьому значення не має." Щодо присутності чоловіка на пологах, то на практиці кожний пологовий будинок вирішує це питання по-своєму, але знайти лікарню, «доброзичливу» до породіллі, стало все-таки значно легше. Так і має бути — ми ж прагнемо європейських мірок життя, а на Заході партнерські пологи — звичайна справа.

На порозі нового життя

Психологи стверджують, що комфортне в усіх відношеннях перебування в пологовому будинку багато в чому впливає на правильне і своєчасне «включення» материнського інстинкту. Ще один аргумент на користь того, що свої законні права треба використо­вувати сповна. Права породіллі розписані досить детально у двох важливих документах Міністерства охорони здоров'я України: вже згаданих «Методичних рекомендаціях...» ,  «Клінічний протокол з акушерської допомоги «Нормальні пологи» - Затверджено наказом МОЗ України від 03.11.2008 № 624, «Протоколі медичного догляду за здоровою новонародженою дитиною» — №152 від 04.04.2005 року (далі — «Протокол»),

З перших хвилин перебування в пологовому будинку у майбутніх мам є право на ви­соку культуру медичного обслуговування (п. 1.21. «Методичних рекомендацій»). До речі, згідно з п. 2.10. того самого документа, «всі працівники акушерського стаціонару повинні володіти сучасними методиками психологічної підтримки вагітних і породіль». За таких умов і народжувати вже не так страшно, і природні, немедикаментозні пологи цілком можливі — лікарі знають, що родовий процес, який проходить нормально, не потребує введення в організм жінки якихось чужорідних речовин. А якщо треба провести які-не-будь додаткові лікувальні або діагностичні заходи — лікар зобов'язаний отримати згоду пацієнтки (згідно зі ст. 43 «Основ законодавства України про охорону здоров'я»). Зви­чайно, в невідкладних випадках, коли є реальна загроза здоров'ю або життю пацієнтки (або дитини), згода на медичне втручання не потрібна (наприклад, екстрений кесарів розтин призначається за показаннями і оскарженням не підлягає).

Нормальні пологи – це одноплідні пологи зі спонтанним початком та прогресуванням пологової діяльності у терміні вагітності 37-42 тижні у потиличному передлежанні плода, перебіг яких відбувався без ускладнень протягом усього періоду пологів, при задовільному стані матері та новонародженого після пологів ( «Клінічний протокол…»).

На сучасному етапі організації акушерської допомоги в Україні оптимальним є проведення нормальних пологів в умовах акушерського стаціонару з забезпеченням права  роділлі залучення близьких до підтримки її при пологах.

Принципи ведення нормальних пологів:

• визначення плану ведення пологів та обов’язкове поінформоване узгодження його з жінкою/сім’єю;
• заохочення емоційної підтримки роділлі під час пологів (організація партнерських пологів);
• моніторинг стану матері, плода та прогресування пологів;
• використання партограми для прийняття рішення щодо перебігу пологів, а також необхідності та об’єму втручань;
• широке використання немедикаментозних засобів для знеболення пологів;
• заохочення жінки до вільного пересування під час пологів та забезпечення можливості вільного вибору положення для народження дитини;
• оцінка стану дитини при народженні, забезпечення контакту „шкіра-до-шкіри” між матір’ю та новонародженим, прикладання до грудей матері за появи пошукового та смоктального рефлексу;
• профілактика післяпологової кровотечі, що зумовлена атонією матки, шляхом використання методики активного ведення третього періоду пологів.

Не рекомендується рутинне призначення клізми та гоління лобка роділлі.

Молодша медична сестра:

• пропонує жінці прийняти душ, одягнути чистий домашній одяг (за відсутності – лікарняну білизну); партнерові також потрібна зміна одягу на чистий домашній одяг (за відсутності - одноразовий комплект);
• роділлю та її партнера супроводжує в індивідуальну пологову палату.

І до речі, згідно того ж «Клінічного протоколу…» рутинне проведення ранньої амніотомії –   проколювання навколоплідного міхура (до 5 см розкриття шийки матки) у разі нормального перебігу пологів не рекомендується.

Забезпечується можливість роділлі вибрати положення для народження дитини, яке є зручним для неї.

Рутинне положення на спині („літотомічна” позиція) супроводжується зростанням частоти випадків порушень стану плода та пов’язаних з ними оперативних втручань у порівнянні з вертикальними положеннями (сидячи, стоячи), а також положенням роділлі на боці.

Застосування епізіотомії не проводять при нормальних пологах. Епізіотомію – надріз промежини та епізіорафію – хірургічне зшивання розрізаної промежини проводять під знеболюванням («Клінічний протокол з акушерської допомоги «Нормальні пологи» - Затверджено наказом МОЗ України від 03.11.2008 № 624).

 Найдивовижніший, найщасливіший момент — дитина народилася!.. Можна забути фрагменти з фільмів, де новонароджену крихітку лікарі негайно починають міряти і зважувати. Нині все має інший вигляд, оскільки в «Протоколі» чітко прописані вимоги до підтримки «теплового ланцюжка» — умов, за яких малюк, котрий щойно народився, має бути захищений від переохолодження. Отже, за пунктами:

1. Одразу після народження акушерка повинна покласти малюка на мамин живіт, укривши немовля пелюшкою і ковдрою (п.1.1. «Протоколу»). Контакт дитини з мамою «шкіра до шкіри» триває не менше двох годин у пологовій палаті (п. 1.8. «Протоколу»). Якщо жінці зробили кесарів розтин, і вона ще «відходить» від наркозу, її дитині все одно необхідний «тепловий ланцюжок». У цьому випадку контакт «шкіра до шкіри» відбувається на животі у тата (п. 6.7. «Протоколу»). Звісно, за наявності умов або самого тата. Безпосередньо після пологів лікар-неонатолог повинен повідомити мамі оцінки стану малюка за шкалою Апгар.

2. Після закінчення пульсації пуповини (в середньому — протягом хвилини після народження) акушер перетискує або перерізує пуповину (або довіряє цю процедуру татові дитини) і допомагає прикласти малюка до материнських грудей (п. 1.3. і п. 1.5. «Протоколу»). Всі консультанти з грудного вигодовування кажуть про важливість прикладання крихітки до грудей у перші хвилини життя — справді, так значно легше налагодити нормальний процес лактації. Отож цей пункт тепер також включено до переліку вимог до медперсоналу пологового будинку.

3. Після проведення контакту матері і дитини "очі в очі" (але не пізніше першої години життя дитини) акушерка після обробки рук (див. розділ 15) проводить новонародженому профілактику офтальмії із застосуванням 0,5% еритроміцинової або 1% тетрациклінової мазі відповідно до інструкції застосування — для профілактики інфекцій (п.1.7. «Протоколу»). Вимірюють (зріст, об'єм голови і грудної клітки) і зважують дитину теж тільки після завершення двогодинного контакту «шкіра до шкіри».

4. Після народження малятка відбувається народження плаценти для цього пропальповують матку для виключення наявності в ній другого плоду, при його відсутності – вводять 10 ОД окситоцину внутрішньом’язово. Одночасно з сильним скороченням матки запропонують жінці потужитись і дуже обережно потягнуть (тракція) за пуповину донизу, щоб відбулося народження плаценти.

У разі виникнення кровотечі – ручне відділення плаценти та виділення посліду має бути проведено негайно під адекватним знеболенням.

Огляд нижніх відділів пологових шляхів обережно проводять за допомогою тампонів після пологів. Показанням до огляду за допомогою вагінальних дзеркал є наявність кровотечі, оперативних вагінальних пологів, стрімких пологів, або пологів поза лікарняним закладом.

То ж будьте пильні і не надавайтесь зайвий раз робити Вам боляче!!!

Завжди поруч з мамою

Потім малюка одягають і відправляють разом з мамою в палату спільного перебування (виняток — абсолютні протипоказання з боку здоров'я мами). Якщо мамі поки що важ­ко доглядати за дитиною, вона може попросити допомоги у медсестри. За відсутності протипоказань новонароджене маля має цілодобово перебувати разом з мамою в одній палаті (п. 1.7. «Протоколу») — це сприяє налагодженню процесу годування «на вимогу», захищає малюка від внутрішньолікарняних інфекцій.

Згідно з «Протоколом» (п. 3.1.), більшість новонароджених не потребує проведення регулярних медичних втручань, у тому числі — оглядів лікарем. Кожний огляд неонатолога має бути чимось обумовлений і проводитися за умови, що мама дитини поінфор­мована і дала «добро». Перші щеплення (проти туберкульозу (БЦЖ) і проти гепатиту В) роблять дитині на 2-5 добу життя і теж тільки з відома мами (п. 11.12.1. «Протоколу»),

За час перебування в пологовому будинку медсестра (п. 5.1.4. і п. 6.9. «Протоколу») по­винна навчити новоспечену маму всіх премудростей догляду за малюком (як доглядати за шкірою дитини, як прикладати до грудей і т.д.). Перед випискою мамі належить прой­ти огляд гінеколога або (у разі ускладнень) — завідувача відділення (п.4.3. «Методичних рекомендацій»).

Додому!

Якщо стан здоров'я мами і дитини в нормі, їх виписують з пологового будинку на третій день (п. 14.1. «Протоколу»), Підтримує бажання мам швидше повернутися додому і Декларація ВООЗ «Про заходи з допомоги породіллі» (п. 14), яка свідчить: «Час випи­сування з пологового будинку має визначатися залежно від стану матері і дитини, ба­жання батьків і підтримки вдома. Зокрема, політика виписування з пологового будинку не повинна визначатися лише критеріями маси тіла дитини, а орієнтуватися на можливо більш раннє виписування». Адже відомо, що вдома і стіни допомагають.

У день виписування мама одержує від лікаря кілька документів:

• витяг з історії розвитку пологів, а також висновок про стан здоров'я матері (цю довідку потім жінка віддає гінеколог)' в жіночій консультації);
• довідку про народження дитини і витяг, що містить дані про параметри і стан здоров'я малюка в день народження і на момент виписування з пологового будинку (перша пред'являється в службу соціального забезпечення для отримання одноразової допомоги на дитину).

Забираючи довідки у лікаря, треба поцікавитись, як відбуватиметься оформлення малюка як нового пацієнта дитячої поліклініки за місцем проживання. Зазвичай у день виписування з пологового будинку в поліклініку передається вся інформація стосовно новонародженого. З цієї миті за малюком регулярно спостерігатиме дільничний педіатр (п. 2.18. «Методичних рекомендацій»).

Звичайно, питання фінансової підтримки з боку держави теж дуже хвилюють мо­лодих мам — це буде істотною допомогою у відповідальній справі «виховання» нового громадянина. Відповідно до Закону України «Про державну допомогу сім'ям з дітьми», розмір одноразової державної допомоги при народженні дитини встановлено у розмірі 12240800 гривень, решта суми виплачується протягом наступних 12 місяців рівними частинами. Цей вид державної допомоги надається одному з батьків: якщо він не застрахований у системі загальнообов'язкового державного соціального страхування — виплата відбувається в органах соціального захисту населення за місцем проживання (соцзабез), якщо застрахований — за місцем роботи. Для нарахування й отримання цієї державної фінансової підтримки необхідні такі документи: паспорт, заява одного з батьків, копія свідоцтва про народження дитини, копії трудових книжок обох батьків, довідка з місця роботи (навчання) заявника, довідка про склад сім'ї, довід­ка з РАГСу для нарахування одноразової допомоги. гривень. Виплата здійснюється в такому порядку: спочатку (при народженні ма­люка) — одноразово 4

Схоже, з правами мами ми розібралися. А зі своїм головним обов'язком — ростити здорову і щасливу дитину – кожна мама із задоволенням розбереться (і впорається) самостійно.

30.04.09р.                                                                                   Підготувала :

Вагітна майбутня мама на 25 тижні вагітності,

Аспірант Львівського державного

 університету внутрішніх справ,

Викладач Міжрегіональної Академії

Управління персоналом Львівського інституту

  Воронцова Аліна